Це історія про створення скульптури, що славить хоробрість, дружбу, готовність рятувати інше життя ціною свого
Скільки коштує пляшка мінеральної води? Приблизно 12 гривень. А у міжнародному аеропорту? Трохи більше — 50 гривень. А на концерті улюбленої групи? Усі 120 гривень. А якщо ви в пустелі і навколо жодного джерела? Ціною золота та всіх скарбів?
Проте іноді ковток води коштує врятованого життя.
Рятувальники ДСНС — надлюди. Вони проходять крізь вогонь та воду, приборкують стихії, рятують котиків, дітей та дорослих.
Робоча зміна рятувальника — це пожежі, автокатастрофи, вибухи, наводнення. Тільки-но уяви, що навколо гудуть сирени, гіркий дим роз' їдає очі, жар від полум'я не дає нормально дихати, а тобі потрібно бути зібраним, ризикувати, приймати рішення, боротися зі страхом та небезпекою.
Рятувальна операція може тривати декілька годин і навіть днів, і все, що потрібно, коли це скінчиться — пляшка чистої води.
Ідея скульптури
Ідея створити цю скульптуру виникла під час співпраці між начальником поліції Києва Андрієм Крищенко, начальником рятувальників Києва Андрієм Ватоліним та засновницею студії креативного дизайну "IDEA fix" Мариною Гордієнко.
Раніше результатом співпраці студії "IDEA fix" та поліції стала арт-інсталяція "Сталевий Коп та Вухаста Куля", яку в 2019 встановили на Михайлівській площі.
"Місія кожного такого об’єкта — порушувати важливі питання, створювати до них інтерес, бажання зупинитися й дізнатися більше"
"Поліція має комунікувати з людьми. Для державних установ характерні більш формальні засоби — прес-конференції, звіти, але це не завжди ефективно. Що ви виберете: читати статтю про те, як поліція турбується про нас, або сфотографуватися с незвичайним арт-об’єктом, що транслює ту ж саму думку?
Місія кожного такого об’єкту — порушувати важливі питання, створювати до них інтерес, бажання зупинитися і дізнатися більше."
Андрій Крищенко
Начальник поліції Києва
Як передати ідею в скульптурі? Особливо коли мова йде про абстрактні феномени, які не мають фізичної форми: героїзм, самовіддача, виснажлива та небезпечна робота, підтримка та взаємодія.
Під час обговорення ескізів скульптури важливо було вловити момент, що без зайвих пояснень зворушить та зачепить серця.
Втомлені поліцейський та рятівник, що поділяють пляшку води — це саме той чесний, непідробний момент.
"Мить всепоглинаючої втоми, коли рятувальник тільки зняв шолом, скинув балони з киснем, його тіло вже не слухається від перевтоми та емоційної напруги. Він сідає, де бачать очі, та розділяє жадану пляшку води з товаришем по службі — поліцейськім.
Саме цей зворушливий момент надихнув створити скульптуру. Ми хотіли передати відчуття ліктя, взаємодії між поліцією та ДСНС під час рятувальних операцій."
Марина Гордієнко
Авторка креативної ідеї проєкту
"Поліція та службовці ДСНС постійно співпрацюють на рятувальних операціях. Під час несення служби поліцейські можуть виявити пожежу, встановити чи знаходиться хтось у приміщенні, допомогти при евакуації людей та тварин, затримати осіб, що причетні до підпалу, перекрити дороги для проїзду спеціальної техніки, мінімізувати загрозу для життя оточуючих.
Тож, важко переоцінити роль взаємодії між ДСНС та поліцією."
Андрій Ватолін
Начальник Головного управління ДСНС України у м. Києві
Втілила в життя цей проєкт Марина Гордієнко, засновниця студії креативного дизайну "IDEA fix", м. Херсон.
Головним скульптором став одесит Всеволод Маковій.
Разом вони змогли здійснити задумане — встановити скульптуру присвячену кожному врятованному життю. Це скульптура-нагадування, скульптура-подяка, скульптура-присвята повсякденному героїзму поліції та рятувальників.
"Я не могла втриматися від виру емоцій та сліз, переглядаючи фотозвіти буденної роботи поліції та вогнеборців. Андрій Геннадійович розповідав про випадки з рятувальних операцій, коли від чітких і злагодженних дій службовців залежали дорогоцінні хвилини, а від хвилин — чиєсь життя.
Звичайні хлопці та дівчата кожного дня ідуть на роботу, щоб ми відчували себе у безпеці і могли зателефонувати 101 або 102. Нам дуже хотілося передати це відчуття піднесення, емпатії, гордості за кожного, хто обрав цей шлях.
Так виникла думка про доречність створення скульптури, і ми були готові працювати, не дбаючи про вільний час та кошти. До нашої команди приєднався молодий і талановитий скульптор з Одеси Всеволод Маковій, він разом з колегами допоміг втілити цю ідею.
Це не пам’ятник конкретній людині. Один службовець мені якось розповідав: "В нашій структурі одна людина нічого не варта, тільки командою можна досягти результату. Рятувальники, коли йдуть у вогонь, вони йдуть в так званій зв'язці: всі з'єднані між собою металевим дротом. Це робиться для того, щоб коли одна людина почне падати, то решта групи затримає її своєю вагою. І суть цієї зв'язки є щодня між нами."
Це скульптура-нагадування, скульптура-подяка, скульптура-присвята героїзму та взаємодії звичайних людей з поліції та рятувальної служби, що живуть поруч з нами."